Матеріали учасника 3-го (всеукраїнського) етапу Всеукраїнського конкурсу “Шкільна бібліотека – 2017” у номінації “Читання і діти: діапазон бібліотечних ідей і можливостей ” Іщук Надії Павлівни

Номінація “Читання і діти: діапазон бібліотечних ідей і можливостей”

Вступ

Книги подібні рікам,

Що тамують спрагу

Цілого світу, –

Це джерело мудрості.

Нестор-літописець

Актуальним загальнодержавним завданням розбудови української освіти ХХІ століття є створення умов для особистісного зростання й творчого самовираження кожного громадянина нашої держави. Підвищення якості навчання учнів, формування у школярів прийомів і способів самоосвіти, самостійного здобуття знань – найважливіші завдання сучасної школи. На виконання цих завдань націлюють педагогічних працівників нормативні документи про перебудову шкільної освіти в Україні: положення Конституції України про освіту, закон України «Про освіту», Державна Національна програма «Освіта» (Україна XXI століття), Національна програма «Діти України», Національна Доктрина розвитку освіти України в XXI столітті та інші.

Незмінним джерелом знань і духовним    багатством  кожної людини є книга. На одній із єгипетських плит висічена чудова думка: «Зверни своє серце до книг…, немає нічого вищого  від книг».

У ній – весь неосяжний світ. Усе, що створено людським розумом, до чого прагне наша душа, знаходить відображення в книзі. Адже хороша книга – ніби бесіда з розумною людиною. З неї можна почерпнути знання, знайти відповіді на всі запитання, відкрити для себе духовні надбання людства.

«Дитяче читання, виховання книгою – найтонший і найсильніший – поряд   із словом учителя – засіб впливу на душу дитини й підлітка.  Нас особливо турбує,  щоб книжка залишалась і завжди була провідною силою виховання, щоб найголовнішою духовною потребою людини було читання», – писав                     В. Сухомлинський

У наш час суспільство вимагає від особистості постійних змін, активних дій, формування вмінь оперативно адаптуватися до нових вимог, компетентно застосовувати здобуті знання, розвиватися та творити. Значно впливають на систему освіти стрімке зростання обсягу інформації, розвиток сучасних технологій, що потребують високого рівня сформованості не лише читацьких умінь, але й швидкості та якості розуміння прочитаного. Тому читання пронизує всі сфери життєдіяльності людини, стає основою освітньої, пізнавальної, інформаційної, професійної діяльності, а також провідною навичкою самоосвіти людини впродовж життя.

Читання є єдиною інтелектуальною технологією засвоєння накопиченого людством знання:

  • засобом успішної соціалізації особистості;
  • сприяє розвитку особистості, її освіті, професійному зростанню;
  • формує літературний смак, розвиває дитячу уяву та творчі здібності;
  • має бути стратегією всього життя кожної людини.

Створена людством книжкова культура й феномен читання належать до фундаментальних досягнень людського розуму. Особлива роль книжкової культури та її носія – «людини, яка читає» –  у розвитку цивілізації – безумовна. Культурна цивілізація напряму пов’язана з розповсюдженням писемності, книжності, читання.

Читання – ось найкраще навчання. У цьому переконуєшся щоразу, коли мова заходить про роль книги в житті людини. Адже книга вселяє в нас любов до рідної України, повагу до інших народів, інтерес до їхньої культури, виховує почуття патріотизму. Вона навчає рідної мови, розкриває красу поетичного слова. Книга вчить нас бути чесними і працьовитими. Книга наш помічник, а для тих, хто вміє дружити з нею, — вірний друг. Особливо вона необхідна дитині в ранньому віці, коли формується майбутня особистість, бо книга і читання – це великі вчителі й вихователі людських душ. Незважаючи на широке застосування найрізноманітніших носіїв інформації, книга займає важливе місце в інформаційному просторі. Чим би не захоплювалася людина – історією, природознавством, технікою, науковими пошуками – на допомогу їй завжди прийдуть книги. Вони відкриють нові обрії, допоможуть торкнутися історії народу, таємниць природи, буття. Нерідко книга, прочитана ще в дитинстві, залишається в пам’яті на все життя. Читання книг – це велика духовна цінність, відпочинок та насолода для душі. Людина, яка вміє і любить читати – щаслива людина, навколо неї завжди багато розумних, добрих і вірних друзів.

Реформування освіти викликало необхідність  перетворення бібліотеки в  інформаційно-бібліотечний центр пропаганди творів літератури, мистецтва, традицій, звичаїв, обрядів українського народу, задоволення національно-культурних  запитів читачів у книзі та бібліографічній інформації, оновлення змісту її роботи, пошуку активних форм і видів діяльності.

Інформаційно-бібліотечний центр Володимир-Волинської спеціалізованої школи-інтеранату І-ІІІ ступенів «Центр освіти та соціально-педагогічної підтримки» отримав  нове приміщення, зокрема: книгосховище, абонемент, комплект обладнання й меблів, читальний зал з робочими зонами, в яких створені умови для індивідуальної роботи та розвитку навчально-пізнавальної діяльності учнів, підвищення професійного рівня вчителів.

Центр обладнаний шістьма комп’ютерами, які підключені до мережі Інтернет. До уваги користувачів у бібліотеці є перелік сайтів, на яких розміщені адреси віртуальних бібліотек, що забезпечує доступ до інформаційних ресурсів.

Основне завдання центру – прищепити дитині любов до книги, навчити учнів-читачів користуватися бібліотекою, її фондами, довідково-бібліографічним апаратом. Він забезпечує потреби навчально-виховного процесу в усіх його ланках, надає систематичну, цілеспрямовану допомогу учням в опануванні знаннями з навчальних предметів, виховує бажання розширювати обсяг знань, знайомить із різноманітними джерелами інформації, навчає розуміти та користуватися ними, виховує творчого читача.

Презентація інформаційно-бібліотечного центру

У багатьох дітей знайомство з безмежним світом книг починається зі шкільної бібліотеки. Саме тому найпершим її завданням є виховання культури читання, а отже, і підвищення рівня читацької компетентності.

Книжковий фонд  інформаційно-бібліотечного центру  закладу нараховує понад 22 тисячі примірників художньої, довідкової, методичної, навчально-пізнавальної літератури й 7 тисяч підручників.

Ми вважаємо, що сформувати будь-яку компетентність (самоосвітню, інформаційну, соціокультурну, читацьку  та ін.), дуже важко, якщо дитина погано читає. В учня, що не вміє читати або читає дуже повільно, будуть виникати труднощі при виконанні домашніх завдань. Йому буде нецікаво на уроках, він не відвідуватиме бібліотеку, тому що читати книжки при низькій техніці читання – це не стільки задоволення, скільки мука.

Компетентний читач – це читач, у якого вже сформований стійкий інтерес до книги, він уміє самостійно працювати з книгою, ознайомлений з основами бібліотечно-бібліографічної справи, у нього сформовані навички користування бібліотечним фондом, довідково-бібліографічним апаратом бібліотеки. Усе це стосується культури читання.

Розвиток новітніх технологій потребує набагато кращого вміння читати, ніж раніше. Це пов’язано з тим, що в останні десятиріччя стрімко зростає обсяг інформації, яку необхідно засвоїти для успішної подальшої життєдіяльності. А це, у свою чергу, потребує збільшення темпу читання, швидкості розуміння й прийняття рішення. Тож читання стає основою освіти й самоосвіти, безперервною навичкою навчання людини протягом усього життя. Ми зараз можемо стверджувати, що суспільство, яке читає, є суспільством, що мислить.

Тому одним із провідних напрямків роботи нашого інформаційно-бібліотечного центру є підтримка і просування читання як основи інтелектуального, творчого, особистісного розвитку читача.
Розділ І. Форми і методи заохочення до читання
1.1. Активні (масові) форми роботи з читачами

Ще донедавна українців небезпідставно вважали книголюбами. Однак, згідно з останніми опитуваннями компанії з соціальних досліджень «GFK України», наша країна стала європейським аутсайдером за кількістю людей, які читають книги. Через відсутність моди на освіченість, застарілі фонди бібліотек і високі ціни на все, в тому числі й на книги, зникла традиція читання. На думку соціологів, під загрозою опинилося вміння нації критично мислити й творчо опрацьовувати інформацію.

Тому з метою формування чітких читацьких інтересів, свідомої потреби користувачів у систематичному читанні інформаційно-бібліотечний центр школи практикує різні активні інноваційні форми роботи.

Ефективними технологіями масової роботи шкільної бібліотеки є книжкові виставки, цикли читань, обговорення книг, читацькі конференції, різноманітні особистісно – рольові й літературні ігри, вечори, бібліографічні огляди літератури, уік-енди, «сутінки», бібліокафе, бібліоквести, бібліофорсажі, буктрейлери, комільфо-вечори, книжкові аукціони, книжкові дефіле, літературні свята, вечори, концерти, літературні калейдоскопи, караоке, колажі, лабіринти, лото, флешмоби, ярмарки, які є також однією із форм бібліотечної  роботи й вимагають від бібліотекаря знання і врахування вікових психолого-педагогічних особливостей вихованців. Серйозної підготовки й кропіткої праці потребує підготовка й проведення креативних заходів, таких як: Book Slam, літературний квест, рекламна гра «Букмаркет», літературний єралаш, творчі конкурси, велнес-тренінг, гурман-вечір, караван історій (книг), літературний гороскоп, ностальгія, поетичний зорепад та ін.

Захопити дитину читанням – завдання не просте. Новітні дослідження доводять: читання книжок сьогодні не є дуже популярним заняттям.

Уже під час першої зустрічі з дитиною потрібно її здивувати, зацікавити книгою всіма доступними засобами, якими володіє бібліотека. На будь-якому масовому заході, який проводиться бібліотекою, головним героєм повинна бути книга, тільки  тоді будуть і читачі, а не глядачі й учасники.

Масова робота виконує такі функції:

  • сприяє задоволенню і розвитку інформаційних потреб і запитів, зростанню кола пізнавальних читацьких інтересів, проведення дозвілля;
  • допомагає залученню нових читачів до бібліотеки;
  • здійснює рекламу бібліотеці, створює її імідж.

Одним із принципів масової роботи є актуальність, незвичне трактування певних питань, що дозволяє підвищити зацікавленість читачів тією чи іншою темою.

Досвід проведення масових заходів підтверджує, що їх ефективність залежить від активності читачів, тому ми використовуємо  близькі читачам форми роботи. Діти  віддають перевагу діалоговим, дискусійним, ігровим формам спілкування тому, що вони посилюють пізнавальну й читацьку активність, спонукають до самостійного мислення, вміння відстоювати особисту думку. Захоплюючі, емоційні заходи дають можливість позмагатися, поспілкуватися. Це – дискусійні інтерв’ю, дискусії, диспути, різноманітні конкурси, вікторини, бібліомарафони тощо.

Ми відчули необхідність змін в організації спілкування з учнівською, молодіжною аудиторією й почали приділяти особливу увагу оновленню методики популяризації книги, урізноманітнюючи її. І тому практикуємо нетрадиційні форми популяризації книги в читацькій  аудиторії. Такими є презентації книг, книжкові та літературні аукціони, літературно-художні вернісажі, театралізовані вікторини, хроноскопи, поетичні альбоми, літературні диліжанси, прес-діалоги, п’ять хвилин з мистецтвом, ерудит-лото тощо.

Одним із головних масових комплексних заходів, які заохочують дітей першокласників до бібліотеки – це Посвята в читачі. Обов’язковими героями свята є: Королева Книга, Лікар Айболить. Він  розповідає про правила поводження з книгами. У залежності від сценарію, можуть бути й інші літературні герої. Добре сприймають діти  протилежних героїв за принципом правильно – неправильно: Незнайко і Знайко, Буратіно і Мальвіна. Хороший ефект при проведенні таких заходів дає участь у ньому учнів старших класів. Під час проведення нами такого заходу роль ведучого виконувала учениця 8-го класу Глова Аліна.

Також важливим методом виховання любові до книги, прищеплення навичок бібліотечно-бібліографічної грамотності є проведення бібліотечних уроків. Вдало проведені, вони стають ніби «ключем в руках дитини» до бібліотеки. Тому проводитимо їх у цікавій,  змістовній формі, з елементами гри, дискусії, змагань.

З початку навчального року обов’язково складаємо графік проведення таких занять, підключаємо до цієї роботи класоводів, класних керівників, вихователів, керівників гуртків «Школи дитячої творчості», соціально-психологічну службу.

Цікаво пройшли уроки бібліотечної грамотності для учнів усіх вікових категорій, а саме: «Про книгу й бібліотеку», «Як берегти книгу», Структура книги», «Історія створення книги», «Шлях книги від автора до читача», «Українські енциклопедичні видання», «Найбільші бібліотеки світу», «Словник – інструмент пізнання світу», «Як книжка прийшла до людей» та інші.

Бібліотечні уроки ми проводити систематично, тому можна говорити про отримання позитивних результатів, зокрема:

  • збільшення кількості постійних читачів бібліотеки;
  • зменшення кількості випадків псування бібліотечних книжок;
  • підвищення інтересу школярів до читання;
  • покращення якості знань учнів.

На жаль, спостереження засвідчують, що часто читачі погано орієнтуються в книжковому фонді бібліотеки, не звертаються до бібліотечно-бібліографічного апарату, відчувають труднощі в користуванні каталогами, словниками, енциклопедіями. Це ще один аргумент на користь проведення бібліотечних уроків.

Серед наочних форм популяризації книги  найважливіше місце посідає книжкова виставка – традиційна форма роботи бібліотеки, один із засобів впливу на інформаційну поведінку читача. Цінність цієї форми для читача визначається тим, що він може зняти книгу з виставки, погортати її, швидко переглянути ілюстрації, зміст, передмову. Організація книжкових виставок – це наука і мистецтво У пошуках інноваційних форм роботи з книгою ми враховуємо, що 80% інформації людина сприймає за допомогою зору. Живе споглядання, тобто наочне сприйняття, є початком будь-якого пізнання. Наочності завжди приділялась велика увага в бібліотечній роботі. Особливо корисна наочна популяризація друкованих видань у роботі з користувачами-дітьми. Вважається, що книжкова виставка – це найбільш дієва форма популяризації літератури.

Виставка – це завжди творчість. Тому останнім часом у практику нашої роботи запроваджуємо різні види виставкової діяльності, мета яких – об’єднання бібліотекаря і користувача, вирішення традиційних, суто бібліотечних завдань:  розкриття фонду бібліотеки, організація його реклами, популяризація друкованих видань (книг та періодики). А результатом такої творчості є нові види книжкових виставок: діалог, дискусія, читання, панорама, персоналія, кросворд, реклама, пошук, колекція, мандрівка, експедиція та багато ін.

Виставки ми організовуємо  для користувачів різних вікових категорій. Для дошкільнят та учнів початкових класів діють змінні виставки: «Коли хочеш ти читати, то мене повинен знати», «Ласкаво просимо, малята, до казки в гості завітати», «Нова книжка дивовижна», «Казка+пригода – читаю з насолодою», які викликають щиру зацікавленість.

Створюємо постійно діючі виставки, які мають за мету привернути  увагу до конкретної теми чи проблеми та виставки до знаменних і пам’ятних дат, які будуть інформувати про якісь події чи свята: «На білих крилах рушників несе свободу Україна», «Доторкнись до джерел славної історії Волині»,  «Волинська кров на вівтарі свободи» (про воїнів  АТО), « Стоїш уже віки, моє місто, на Лузі…», «Мир без насилля, без тривог і без сліз» (до Міжнародного Дня миру).

Інформаційні виставки новинок «Сучасні книги – сучасним дітям» знайомлять читачів із книгами, що надійшли до бібліотеки.

Найбільшого розповсюдження в нашій практиці роботи отримали бібліографічні огляди літератури:

  • тематичні, які охоплюють ряд кращих  книг    на певну тему: «Природа рідної Волині», «Жарти, сміх – це для всіх», «Ази правознавства – крок у доросле життя», «Промені духовності», «Художнє слово ріднокраю»;
  • персональні (присвячені пам’ятним датам народження і смерті видатних діячів: «Слава Волині, ім’я якій – Леся», «Тарасове могутнє слово», «Нам пора для України жить» (до ювілею І. Я. Франка);
  • огляди книжкових новинок організовуються відповідно до надходжень у бібліотеку нових видань «На хвилинку зупинись, нові книги подивись»;
  • огляди нових журналів проводяться після їх надходження в бібліотеку («Новинки з поштової скриньки»).

Творчий підхід до роботи може перетворити традиційну масову форму в нову й набагато цікавішу. Хорошою рекламою читання та книг є така форма, як бенефіс читача – це захід на честь одного читача – лідера читання. Адже найкраща реклама читання – це самі читачі. Такі заходи проводимо у різних варіантах: у вигляді інтерв’ю, під час якого бібліотекар задає питання лідеру читання про школу, навчання, хобі, улюблені книжки або він самостійно розповідає про себе і свої читацькі уподобання іншим читачам. Цікаво пройшов бенефіс учениці 8-А класу Ліпко Вікторії. Вона розповіла про себе і свої читацькі уподобання іншим читачам. Присутні познайомилися з біографією дівчини, прослухали розповідь про книги, які вона прочитала та про її участь у бібліотечних заходах. Особливо відповідально Вікторія підійшла до створення презентації про книги з домашньої бібліотеки, яку вона назвала «Мої давні друзі». Учениця зауважила, що читання допомагає їй не тільки у навчанні, а й приносить задоволення. Книжка приходить до дитини разом із казкою. Жоден із жанрів літератури не користується в дітей такою популярністю, як цей. Для учнів початкових класів було проведено бліц-вікторину «У гостях у казки» з презентацією, з другокласниками подорожували «У країні Доброго Чарівника», з третьокласниками підготували драматизовану постановку «Нам без книг ніяк не можна», а для четвертокласників був проведений цікавий захід, який популяризував казку і носив інтригуючу назву «Солодкий казковий сюрприз» з презентацією.

Учні початкових класів люблять книжковий аукціон, де вони представляють по одній, раніше прочитаній книжці так, щоб у присутніх з’явилося бажання її прочитати. Виграє той, чия розповідь (або презентація) набрала найбільше голосів учасників аукціону.

Цікаво пройшов літературний пінг-понг за участю  учнів- третьокласників.  Біліотекар називав літературного героя, а діти – його  пару.

Наприклад: Вовк – семеро козенят, Білосніжка – семеро гномів, Іван-царевич – Василиса-Прекрасна, Рукавичка – звірі, Курочка Ряба – золоте яйце та інші.

Вихованці різних вікових категорій взяли активну участь у «Літературному сафарі».

Щоб пожвавити інтерес читачів до цікавих, змістовних, корисних книг, які часто залишаються поза увагою дітей, організовуємо «Книжкові піжмурки». Пропонуємо дитині взяти книгу для прочитання додому зі спеціальної добірки. ЇЇ обгортаємо папером, і читач не бачить, що саме він вибирає. За сміливість отримує приз. Коли читач повертає книгу, бібліотекар цікавиться, чи сподобалась книга, чим саме, чи порекомендував би прочитати її друзям.

У процесі підготовки до уроку літератури рідного краю за творчістю волинських поетів про рідну природу із старшокласниками було проведено літературний вернісаж «Де ще знайти таку красу».  Залишаються популярними традиційні дискусійні методи масової роботи: обговорення, конференції, диспути, літературні суди.

Добре зарекомендував себе бібліотечний уік-енд – відпочинок у бібліотеці. Цей комплексний захід організовуємо для всіх категорій користувачів. Спільно з бібліотекарями педагоги мають можливість проводити в бібліотеці різноманітні літературні конкурси, ігри,  вікторини, обговорення книг.


1.2. Моніторингова діяльність шкільного інформаційно-бібліотечного центру

Вивчення читачів є найважливішою умовою успішної роботи інформаційно-бібліотечного центру з бібліотечного обслуговування читачів та максимальне задоволення їх духовних запитів та інформаційних потреб. Весь зміст своєї роботи спрямовуємо на залучення дітей до читання як до захоплюючої, але і серйозної розумової роботи.

Своїм найважливішим завданням вважаємо:

  • задоволення читацьких потреб у книзі та інформації ;
  • пошук інноваційних форм популяризації книги;
  • формування в дітей любові до книги, читання та бібліотеки.

Пріоритетними напрямками в роботі абонементу є:

  • вивчення читацьких інтересів;
  • індивідуальна робота з читачами;
  • формування у читачів бібліотечно-бібліографічної грамотності;
  • інформаційне обслуговування;
  • популяризація книги.

Беззаперечним є факт, що ефективність бібліотечно-бібліографічного обслуговування користувачів залежить від того, наскільки добре бібліотекар знає читацькі симпатії та запити. Тому кожного року вивчаємо читацькі інтереси, застосовуючи такі форми роботи: анкетування, міні-опитування, бліц-опитування, читацьке інтерв’ю, тестування, аналіз читацьких формулярів.

Анкета допомагає виявити, в якому напрямку роботи слід активізувати свою увагу. Тести та анкети для учнів розробляємо, враховуючи вікові категорії. Провівши будь-яке дослідження, оформляємо графік чи діаграму для подальшого прогнозування того чи іншого явища.

Щоб дізнатися думку читачів про те, яку роль в житті людини відіграє книга, до чого призводить небажання читати, що,  на їх думку, немислиме без постійного спілкування з книгою – було проведено читацьке інтерв’ю: «Чому потрібні книги людству?», анкетування серед читачів середнього та старшого шкільного віку з питань: «Що ти читаєш сьогодні?» , «Книга в твоєму житті», «Я і дитяча бібліотека» та інші. Результати анкетування  надали нам можливість дізнатися, з якою метою діти читають книги та відвідують бібліотеку , скільки, приміром, книг перечитують за рік, книг якої тематики більше хотіли б бачити на полицях нашої бібліотеки та багато іншого, цікавого для нас.

З метою  формування читацьких інтересів та керівництва читанням дітей шкільного віку вивчаємо читацький формуляр. Він показує не лише кількість відвідувань та прочитаних книг, а й коло захоплень дитини. Завдяки цьому можемо планувати поповнення бібліотечного фонду літературою, яка користуватиметься найбільшою популярністю.

У бібліотеці є читальний зал, де вихованці мають можливість попрацювати зі словниками, енциклопедіями, довідниками. Із задоволенням відвідувачі працюють з енциклопедіями: «Чудеса техніки», «Чудеса світу», «Світ відкриттів», «Енциклопедія етикету», «Світ космосу», «Дива й таємниці живої природи», «Ілюстрована енциклопедія тварин», «Ілюстрований атлас. Океани», «Атлас. Тварини і рослини України», «Хочу все знати», «Таємниці всесвіту»,  «Історія мистецтв», «Про все на світі», «1000 запитань і відповідей», «1000 таємниць планети Земля», серія «Я пізнаю світ» та ін.

Відкритий доступ до книг є поширеною формою обслуговування юних читачів у нашій бібліотеці. Головне – це розкриття бібліотечного фонду тематичними поличками. Багато залежить і від того, якою літературою розкривається фонд. Діти насамперед звертають увагу на нові книги, а вже коли дитину зацікавила тема, тоді й  пропонуємо всі книги, які є у фонді на цю тему. І це вже перевірено: дитина буде читати читану-перечитану книгу, а в іншому випадку ми ніколи не зацікавили б її цією книгою, хоч би яку змістовну й цікаву бесіду провели. Наш фонд розкрито такими поличками: «Дивосвіт природи», «Світ казок», «Для малечі про цікаві речі», «Майбутнім геніям», «Юним дослідникам», «Малим ерудитам», «Олімпійський у серцях вогонь», «Навік зберегти нам і пісню, і мову, обряди і звичаї наших дідів», «Для мам і тат, що виховують малят».

Також в інформаційно-бібліотечному центрі ведеться постійний моніторинг стану читання за такими критеріями:

  • стан і результативність бібліотечної роботи;
  • якість та організація бібліотечного обслуговування;
  • відвідуваність;
  • книговидача;
  • робота в читальному залі;
  • робота з учнями, вчителями, батьками;
  • результативність годин читання.

Завданнями моніторингу є:

  • безупинне спостереження за станом бібліотечної діяльності;
  • своєчасне виявлення змін, що відбуваються в процесі бібліотечної діяльності.

Таким чином, виявляючи читацькі пріоритети дітей, можна зробити висновок наскільки гармонійно розвивається особистість дитини. Надалі, спираючись на отримані дані, індивідуально пропонуємо дитині літературу, знайомство з якою допоможе сформувати коло читання всебічно розвиненої людини (Моніторингова діяльність). 

Окрім названих форм роботи з вивчення читацьких інтересів, вивчаємо види позитивних і негативних мотивів читання. Передусім вони пов’язані з процесами соціалізації: становленням світогляду, потребами освіти та самоосвіти, професійного удосконалення. Змінюються звички юних читачів. Знизився статус читання, зменшився час, який діти витрачають на читання, іншими стали мотиви і стимули до читання, його репертуар. Молоде покоління читає зовсім інше та інакше, ніж покоління батьків. Як правило, діти, які люблять читати, це представники молодшого шкільного віку. В старших класах дітям часто бракує не бажання, а часу для читання, тому дуже типовими є такі думки: «Люблю читати, але ніколи».

З метою вивчення та подальшого формування позитивної мотивації до читання було проведено коротку анекту (метод незакінчених речень) «Мотиви читання» серед підлітків. Їм пропонувалося відповісти на такі запитання:

  • Я намагаюсь читати для того…
  • Я не можу багато читати так, як…
  • Коли я читаю, мені найбільше подобається те, що…
  • Коли б я зовсім перестав(ла) читати, тоді б…

З багатьох існуючих  мотивів читання можна назвати  тільки кілька, головним чином ті, на які вказують самі діти (проводилося анкетування учнів 5-8 класів). Школярі читають для того, щоб:

  • розширити кругозір;
  • отримувати інформацію;
  • краще розуміти інших;
  • зберігати пам’ять про минуле;
  • орієнтуватися в сьогоденні;
  • коротати час;
  • сховатися від дійсності;
  • шукати сенс життя;
  • задовольняти свою допитливість;
  • підвищувати культурний рівень;
  • спілкуватися та подорожувати.

Наведені мотиви читання притаманні тією чи іншою мірою кожному школяреві. І головною метою бібліотекаря є пошук мотиву в кожної окремої дитини. Якщо цей мотив знайдено, то далі все буде набагато простіше й учень сам почне цікавитися читанням.

Одним із найважливіших напрямків роботи з формування в учнів позитивної мотивації до читання є робота з наймолодшими читачами.  Шкільний  інформаційно-бібліотечний центр допомагає формувати читацькі інтереси й виховувати в  дітей потребу самостійно читати. Без уміння читати й працювати з книгою неможливо навчити дитину отримувати знання.

Досвід показує, щоб виконати найважливіше завдання – залучити дітей до читання, навчити працювати з книгою – необхідно починати роботу з батьками. Спільна робота з ними передбачає:

  • доповіді на батьківських зборах;
  • тематичні полиці «Для вас, батьки»;
  • виставки книг із питань сімейного виховання й педагогіки;
  • бібліографічні огляди;

Цікаво проходить у бібліотеці конкурс «Кращий читач року» за номінаціями:

  • «Бібліотечний постійний відвідувач» – велика кількість відвідувань за рік;
  • «Книготовкач – найбільша кількість книг за формуляром;
  • «Книжковий гурман» – читає все найкраще;
  • «Книжковий однолюб» – читає тільки одного автора, один жанр.


1.3. Спільна робота інформаційно-бібліотечного центру й педагогічного колективу як запорука виховання компетентного читача

Інформаційно-бібліотечний центр і школа – єдиний механізм, діяльність якого спрямована на виховання підростаючого покоління,   це найважливіше й найперше джерело інформації для педагогів, важливою ланкою роботи якого є фактичне розуміння педагогом і бібліотекарем роботи один одного, їх взаємодія, взаємоповага, намагання чітко й точно виконувати свої функції. Спільні зусилля в роботі бібліотекарів з учителями-предметниками, класоводами, класними керівниками, вихователями, керівниками гуртків «Школи дитячої творчості» (плани яких тісно переплітаються з роботою інформаційно-бібліотечного центру) є одним із необхідних чинників гармонійного, швидкого та якісного надання необхідної інформації для всіх учасників навчально-виховного процесу.

Пріоритетними напрямками спільної діяльності педагогів і працівників інформаційно-бібліотечного центру є пропаганда читання, виховання бібліотечної та інформаційної культури, формування вміння користуватися бібліотекою, її послугами, книгою, довідковим апаратом, розвиток творчої думки, пізнавальних інтересів. Керівництво читанням, виховання культури читання складний, тривалий,  але надзвичайно важливий процес. Щоб досягти в цьому процесі позитивних результатів, спільно з педагогами використовуємо різні форми і методи індивідуальної, групової та масової роботи:

  • іформаційні та рекомендаційні списки літератури;
  • тематичні полички та папки;
  • виставки до ювілейних і пам’ятних дат;
  • години інформації та спілкування;
  • літературні години;
  • інтелектуальні ігри;
  • зустрічі з відомими людьми і т.д..

Сприяючи самоосвіті педагогів, підвищуючи їх професійний та інтелектуальний рівень, використовуємо різні форми інформування:

  • проводимо інформаційні огляди літератури;
  • готуємо списки літератури до педагогічних рад;
  • забезпечуємо індивідуальне інформування вчителів, що атестуються, молодих спеціалістів;
  • допомагаємо у підготовці наукових робіт.

У структурі навчального закладу є дошкільне відділення, в якому виховується більше ста дітей. Його працівники допомагають організувати перше знайомство своїх вихованців з бібліотекою. До зустрічі з маленькими читачами готуємось заздалегідь, розуміючи, як важливо зацікавити дитину, щоб у подальшому сформувати активного читача. З цією метою проводимо екскурсії, підбираємо гарно ілюстровані книжечки, готуємо бесіди, загадки, проводимо зустрічі з казковими героями. 12 грудня 2016 року в старшій віковій групі вихователі дошкільного відділення проводили захід «Усі пофесії важливі», який закінчився екскурсією до інформаційно-бібліотечного центру, де діти почули цікаву розповідь про професію бібліотекаря.

У змісті початкової освіти читанню належить особлива роль. Передусім читання рідною мовою є могутнім засобом виховного впливу на свідомість учнів: воно прилучає їх до скарбниць народної духовності й культури, літературних надбань українського народу й народів світу, сприяє моральному та естетичному розвитку особистості.

Навчити дітей читати – одне з основних завдань школи. Його важливість підкреслював В. Сухомлинський, стверджуючи, що «читання – це віконце, через яке діти бачать і пізнають світ і самих себе».

Від учителя початкових класів і значною мірою від бібліотекаря залежить, чи стануть діти активними читачами, полюблять книжку, чи лишаться байдужими. Якщо дитина подружиться з книжкою на все життя, то матиме широкий світогляд, різнобічні знання, глибоке розуміння суттєвого.

Дітям легше прищепити любов до читання, ніж дорослим. Найсприятливіші умови для вироблення добрих звичок – у ранньому віці.

Усвідомлюючи важливе значення книги для дитини, плануємо роботу так, щоб постійно підтримувати інтерес до книги у дітей початкової ланки. Налагоджена співпраця з  класоводами та вихователями допомагає нам виховувати у школярів любов та бережливе ставлення до книги.

Дуже люблять учні початкових класів брати участь у проведенні масових заходів. Вже стало доброю традицією щорічно проводити свята «Посвячення в читачі» та «Прощання з Букварем». Цікаво працювати з дітьми під час проведення бібліотечних уроків. У рамках проведення заходів до Всеукраїнського місячника бібліотек для учнів початкових класів було проведено екскурсії в шкільну й міську дитячі бібліотеки, проведено конкурс малюнків «Ми читаємо й малюємо», здійснено презентацію нових надходжень «Нові  книги – нові друзі».

Спільно з класоводом Наухацькою Л.М. та вихователем       Домбровською Н.Л. для другокласників було організовано зустріч з місцевою поетесою Ромащук З.Й., керівником студії Школи дитячої творчості.

Співпраці з бібліотекарем не може уникнути жоден учитель-предметник, починаючи з підбору інформації до уроків і закінчуючи спільним проведенням позаурочних заходів.

Перед учителем та бібліотекарем стоїть одне і теж завдання: навчити дитину любити книгу, сприймати її як невичерпне джерело пізнання світу, знань і народної мудрості. До послуг вчителів предметників довідково-бібліографічний апарат бібліотеки: це алфавітний каталог, картотека газетно-журнальних статей, нових надходжень. Ведеться облік періодичних видань. До речі, наша бібліотека передплачує чи не найбільшу кількість видань у порівнянні з іншими школами міста. Крім цього, при надходженні нових книг до бібліотеки, випускається інформаційний вісник «Педагогу на замітку», оформлені тематичні полички «Для вас, педагоги», «Педагогіка – проблеми, пошуки, рішення».

Інформаційно-бібліотечний центр не стоїть осторонь і під час проведення предметних тижнів. Готуємо виставки літератури для позакласного читання, питання для проведення вікторин і конкурсів, підбір необхідної літератури.

Як на нашу думку, особливу роль відіграє співпраця бібліотекаря й  учителів української мови й літератури, світової літератури. Бібліотекар звертає увагу на те, що читають школярі, який у них рівень читацької культури, яке місце в їхньому житті посідає книга.

Спільно з учителем світової літератури Доскоч Н.Б. було проведено бінарний урок з позакласного читання у 5 класі «Казки братів Грімм», з учителем української мови і літератури Майкут А.І. у цьому ж класі організовано «Веселі перегони» з презентацією, для шестикласників – «Літературну риболовлю». У ході проведення Всеукраїнського місячника бібліотек у дев’ятих класах (учитель Тарасюк Л.З.) проведено конкурс творів «Моя історія про книгу і читання».

Щирі почуття сколихнув у душах одинадцятикласників нетрадиційний урок позакласного читання «Доба знаходить відгомін у слові» з презентацією, підготовлений і проведений спільно з учителем Майкут А.І.. З учителем української мови та літератури Кліщук Н.В. підготовлено до обласного конкурсу читців «Усміхнімось щиро Вишні» ученицю 8-В класу Глову Аліну, яка змогла вибороти друге місце у своїй віковій категорії.

Співпраця бібліотекаря й учителя-предметника дає позитивні результати також під час написання науково-дослідницьких робіт, повідомлень, рефератів.

У сучасних умовах інформатизації відбувається зміна орієнтирів у визначенні потреб для забезпечення інтелектуального, духовного розвитку дітей і молоді. Сьогодні на першому місці нетрадиційні носії інформації – комп’ютер, Інтернет, CD-ROM, відеофільм. Частину часу, який раніше діти присвячували читанню, тепер витрачають на перегляд відео-кінофільмів, комп’ютерні ігри. Але все ж таки, незважаючи на ці обставини, книга – це складова частина, головний носій загальної культури. Саме література має живодайний вплив на формування національної свідомості і є активним чинником суспільного виховання – совісті, загальнолюдських цінностей, інтелігентності. За допомогою літератури ми  прагнемо виховати у дітей  ці риси. До виконання цих завдань долучаємо також класних керівників і вихователів. Разом з ними допомагаємо відшукати  дитині цікаву й мудру книгу, яка стане у пригоді під час  вибору життєвого шляху, допоможе самоутвердитися. Тому пропаганда читання, виховання інформаційно-бібліографічної  та читацької культури, формування вміння користуватися бібліотекою, її послугами, книгою, розвиток пізнавальних інтересів є пріоритетними напрямками роботи класного керівника, вихователя й бібліотекаря.

На запит класних керівників і вихователів підбираємо літературу для проведення виховних годин, позакласних заходів, оформляємо книжкові виставки, виступаємо з повідомленнями  на батьківських зборах: «Читання й ваша дитина», «Чарівний світ книги», «Формування читацьких інтересів», «Книга – джерело знань», «Книга чи комп»ютер» та ін.

Важливу роль у навчально-виховному процесі закладу відіграє Школа дитячої творчості, з якою інформаційно-бібліотечний центр також підтримує тісний зв’язок, проводячи спільні заходи з керівниками гуртків і допомагаючи їм у підготовці й проведенні різноманітних заходів.

Разом з учителем образотворчого мистецтва Ничипоруком С.М. було проведено бінарний урок «Книга й читання в образотворчому мистецтві» для учнів сьомих класів, з керівником гуртка образотворчого мистецтва      Ромащук З.Й. – серед учнів початкових класів конкурс малюнків «Ми читаємо й малюємо».

Матеріали про проведені заходи  розміщуються на сайті школи.

Таким чином, спільна робота бібліотекарів і педагогів сприяє точнішому виявленню читацьких інтересів, тіснішому контакту з дітьми для подальшої індивідуальної роботи, надає можливість спільного проведення масової роботи з пропаганди книги, творчості діячів літератури, народних традицій.

Для того, щоб захід пройшов вдало й дав конкретні результати, пропонуємо педагогам відповідні статті з періодичних видань: «Позакласний час», «Все для вчителя», «Шкільний світ», «Розкажи онуку», «Початкова щкола», «Класному керівнику», «Вихователю ГПД для роботи», «Позашкільна освіта», «Шкільний бібліотекар», «Шкільна бібліотека», предметні газети й журнали та Інтернет-ресурси.



1.4. Співпраця з соціально-психологічною службою закладу як одна з умов формування духовних цінностей вихованців («бібліотерапія»)

У школі як один із структурних підрозділів діє соціально-психологічна служба, тісні контакти з якою бібліотека підтримує постійно. Допомогу дітям надають 3 психологи та 2 соціальних педагоги.

У ефективній роботі з читачем-дитиною має значення психологічна підготовленість бібліотекаря, його знання дитячої психології. Бібліотекар має інструмент впливу на дитину-читача. Це – книга. Книга може підняти настрій, змінити погляд на ситуацію, спонукати стати кращим. Діти часто наслідують вчинки улюбленого літературного героя, шукають поради в книзі із деяких проблемних для них питань.

Початок лікування книгою вперше заклали церковні бібліотеки, в яких зберігалися видання релігійного змісту, які приносили віруючим заспокоєння і надію. В епоху Відродження книги стали більш доступними широкому колу читачів, і лікарі почали використовувати їх з лікувальною метою, що дістало назву «бібліотерапія». Адже книга містить не лише  корисну інформацію – вона сприяє підвищенню самооцінки дитини. Наприклад, читання автобіографій відомих, знаменитих людей, які, будучи інвалідами, домоглися визнання, допомагає дітям усвідомити мету, до якої слід прагнути, і зрозуміти, що навіть при важких хворобах можна стати корисним суспільству, людям. Читаючи художню пригодницьку літературу, дитина, яка перенесла якусь травму, забуває про свою трагедію.

Будь-кому з нас, і дорослому, й дитині потрібні книги, сповнені глибокої віри в життя, які пробуджують оптимізм, відволікають від сумних думок, важких переживань, книги, які позбавляють від депресії, слабкості, бездіяльності. Правильно підібрана книга, яка викликає позитивні емоції, не менш важлива, ніж правильно підібрані ліки. Відповідно, основні завдання-заповіді бібліотерапії – не зашкодь, допоможи, розвивай!

Особливу увагу звертаємо  на читачів підліткового віку, адже цей період в основному є складним  для дітей: швидкі зміни, які проходять з тілом і душею, необхідність самовизначення, часто непорозуміння з батьками. Книга, яка вчасно потрапила до рук, може дуже полегшити життя і дітям, і батькам. І наше завдання – знайти і порадити хорошу літературу для підлітків.

Під час бесід розповідаємо дітям, що за допомогою книг можна поліпшити своє здоров’я: зняти стрес, нормалізувати сон, покращити настрій і багато чого іншого. Дуже важливий сам процес читання – діалог автора й читача, під час якого відчувається лікувальний ефект, так звана книжкова терапія. Особливо, коли дитина читає книги улюбленого автора. Лише кілька сторінок – і вона почуватиме себе набагато краще. Книжкова терапія не займає багато часу, не вимагає особливих зусиль чи витрат.

Існує безліч книг і підручників з самовдосконалення, але часто дитині дуже складно зрозуміти, що варто прочитати саме їй. Тому спільно з психологами складаємо рекомендаційні списки літератури і пропонуємо читачам вибрати книгу, відповідно до їх емоційно-психологічного стану. У нашому навчальному закладі вже чотири роки виховуються і навчаються діти з особливими потребами. Ми вчимося  сприймати їх як рівноправних членів суспільства, бачити їхні таланти і допомагати їм розвиватися. Таким кроком назустріч «особливим» дітям стала інклюзивна освіта. Тому ми підібрали для читачів дві книжки, які допоможуть подивитися на світ очима дитини з особливими потребами й спробувати зрозуміти їх. Це книги Марка Геддона «Загадковий нічний інцидент із собакою» та Р. Дж. Палассо «Диво». Вони навчать нас розуміти, що те, що ми називаємо відхиленням від норми – це не завжди ненормальність. Це, можливо, просто інший, не знайомий нам віріант нормальності. І його не треба боятися. Треба навчитися, як сприймати не такого однокласника – принаймі настільки, щоб не робити йому боляче.

Радимо прочитати

Зацікавлено сприйняли дев’ятикласники виховний захід «Книжковий світ – то особливий світ» з презентацією, підготовлений спільно з психологами та класними керівниками 9-их касів.

Одним із різновидів «бібліотерапії» ( її ще називають молодшою сестрою) є «казкотерапія». Елементи казкотерапії вдало використовує у своїй роботі психолог дошкільного відділення Л.С. Пшоннік. А наше завдання – підібрати необхідні казки  для роботи з дітьми від трьох до шести років.

Спільно з класоводами, вихователями початкової ланки також проводимо різноманітні заходи, використовуючи казковий матеріал. Для дітей цієї вікової категорії,  крім українських казок, пропонуємо звернути особливу увагу на казки Шарля Перро та Г.К. Андерсена. Вони пробуджують уяву дітей. Ототожнюючи себе з героями казок, діти переживають нові пригоди та емоції. Казки приносять дітям чимало радості, дають можливість досягнути терапевтичного ефекту. Всі вони мають на меті заспокоювати, зменшувати емоційні проблеми, сприяти особистісному зростанню дитини, на прикладі казкових героїв навчати дітей, як подолати життєві труднощі


Розділ ІІ. Година читання як крок до засвоєння знань

Одним із найважливіших умінь дитини є вміння читати. Обсяг інформації постійно зростає, а щоб отримати її з книг, преси, Інтернету, потрібно вміти читати. Сьогодні як ніколи актуальні слова Василя Сухомлинського: «Без високої культури читання немає ні школи, ні справжньої розумової праці, читання — це найважливіший інструмент навчання та джерело багатого духовного життя. Мета школи – поставити читання так, щоб воно розвивало мислення й збагачувало почуття, будило активне ставлення до навколишнього світу й кликало до боротьби. Нашим завданням є навчити дітей сприймати й осмислювати художній твір як факт мистецтва. Читання має дати учням насолоду, радувати й хвилювати»

Глибока начитаність, літературна ерудиція значною мірою визначають особистість учня, його світогляд, коло інтересів, уміння сприймати прекрасне в мистецтві і в житті. Від учителя і шкільного бібліотекаря залежить, чи перетвориться читання книг у його стійку звичку. Тому з метою залучення учнів до читання книг, формування в них читацької компетентності в минулому навчальному році в нашому закладі було запроваджено обовязкову годину читання, яка проходить у інформаційно-бібліотечному центрі.  

На початку навчального року працівниками інформаційно-бібліотечного центру спільно з класоводами, класними керівниками, вихователями  складено  графік проведення годин читання. Педагогічні працівники вносять графік цих занять до своїх планів роботи.

Звичайно, такі години плануються й проводяться відповідно до віку дітей. І саме від бібліотекаря вимагається багато знань, щоб керувати процесом читання, аби викликати цікавість у дитини до книги, пробудити в неї бажання читати.

Важливою є робота з наймолодшими читачами. Працюючи щодня з дітьми, ми переконані, що відсутність зв’язку з книгою у ранньому віці не можна компенсувати в майбутньому. Маленький читач тільки вступає в життя, у нього ще немає достатнього досвіду, і тому книга для нього – це невичерпне джерело знань. Ось чому важливо правильно організувати дитяче читання, направити його так, щоб дитина не розгубилася в безмежному книжковому морі, щоб спілкування з книгами стало звичним, приємним та улюбленим заняттям. Ми розуміємо, що основне в початкових класах – це опанування навичками швидкого і свідомого читання, що є передумовою багатого духовного життя школяра і засобом розвитку його мислення.

Щоб година читання не перетворилася на просте продовження уроку,  урізноманітнюємо ці заняття. Попередньо поспілкувавшись з класоводами й вихователями початкових класів, пропонуємо дітям такі види читання:

  • читання «в’юнком», «ланцюжком», за диктором;
  • читання та знаходження уривка до малюнка;
  • знаходження за даним початком або кінцем всього речення (уривка);
  • читання та визначення, що правдиво, а що вигадано (для казки);
  • знаходження в оповіданні (абзаці) найдовшого слова, слова в лапках та інші;
  • читання в парах («буксир»);
  • читання найцікавішого місця в оповіданні;
  • читання в особах;
  • конкурсне читання віршів;
  • самостійне читання;
  • читання пошепки;
  • читання «дощиком»;
  • комбіноване читання (бібліотекар – вихователь – учні);
  • читання на одному диханні та інші.

У роботі використовуємо «Дружнє читання», коли старші вихованці читають молодшим дітям свою улюблену поезію або уривки з творів.

Уже в середній ланці навчання учень має оволодіти читацькими навичками й уміннями, способами роботи з художньою літературою, орієнтуватися у світі дитячих книжок, періодиці, довідковій літературі, бути готовим до навчання на основі розвиненого в нього інтересу до читання, до книжки. Особливо складно формувати в учнів уміння працювати з підручником, довідковою та енциклопедичною літературою, а також словниками. Над вирішенням цієї проблеми працюємо спільно з вчителями-предметниками, класними керівниками й вихователями старшої ланки.

Спілкування з книгою допомагає учневі оволодіти певною сумою знань, засвоїти досвід попередніх поколінь, залучає до культурних надбань та цінностей українського народу, його звичаїв, традицій. Навчити вмінню читати самостійно, осмислено – одне із наших пріоритетних завдань, адже його вирішення сприяє залученню дітей до книги, оволодінню мистецтвом літературного читання, закріпленню читацьких навичок, розширенню діапазону читацької компетентності.

У нинішньому навчальному році для старшокласників запропонували більшу увагу звернути саме на програмові твори, які необхідні для здачі ЗНО. Адже не секрет, що всі твори старшокласники не змогли або в свій час не захотіли прочитати. І ось тепер на годині читання  вони мають можливість  детальніше опрацювати той чи інший твір.

У бібліотеці достатньо сучасних технічних засобів, що дозволяють задовольнити будь-які інформаційні запити користувачів. Але на першому плані завжди залишається книга.

Застосовуючи різноманітні методи впливу на вихованців середньої та старшої ланки, прагнемо, щоб вони оволоділи основними способами читання:

  • поглиблене: звертається увага на деталі, здійснюється їх аналіз та оцінка;
  • швидке: безперервне читання з аналізом фактів, суджень, синтезом окремих питань;
  • панорамне швидке: здійснюється за рахунок збільшення оперативного поля зору;
  • вибіркове: різновид швидкого читання, читання вибірково окремих розділів книжки;
  • читання-перегляд: попереднє ознайомлення з текстом;
  • сканування: швидкий перегляд із метою пошуку прізвища, слова, факту тощо.

Опрацьовуючи матеріали бібліотекарів, вчителів словесників, які навчають дітей працювати з книгою, було запозичено  досвід бібліотекаря Української гімназії №1 Івано-Франківська Т. П. Пірус щодо рівнів сформованості умінь працювати з книгою.

І рівень – для 3-4 класів (елементарні вміння): вчитуватися в текст, знаходити в ньому відповіді на запитання, переказувати текст своїми словами, працювати з малюнками;

ІІ рівень – для  5-6 класів (уміння складнішого порядку): виділяти в тексті основні структурні елементи, реалізувати вимоги до знань про кожний зі структурних елементів при виділенні головного, суттєвого в тексті, користуватися планами узагальненого характеру в роботі з простими текстами, у відповідності з ними готувати розповідь про прочитане;

ІІІ рівень – для 7 класу (уміння працювати зі складним текстом): виділяти  в ньому основні структурні елементи знань, використовувати в роботі з кожним зі структурних компонентів тексту відповідні  плани узагальненого характеру, переконструйовувати текст у процесі підготовки відповіді, під час конспектування прочитаного у відповідності з планом узагальненого характеру;

ІV рівень – для 7-8 класу (початковий етап оволодіння умінням працювати з додатковою літературою): уміння працювати з одним додатковим джерелом – науково-популярною брошурою, газетою чи журнальною статею, вміння готувати доповідь, коротке повідомлення, написати невеликий твір;

V рівень – для 9 класу (подальший розвиток умінь працювати з додатковою літературою): працювати з декількома додатковими джерелами, знаходити в них основні структурні елементи знань; порівнювати викладення одних і тих же питань у різних джерелах, виявляти загальне, знаходити відмінності, порівнювати різні точки зору з принципових питань, визначати й висловлювати свою точку зору; самостійно робити висновки й узагальнення за декількома главами, розділами підручника; написати реферат, робити виписки, складати тези, доповіді, виступи; працювати з каталогами; складати бібліографію з питань, які цікавлять;

VІ рівень – для 10-11 класу (оволодіння вміннями, що мають властивості широкого переносу): самостійно складати план узагальненого характеру для структурних елементів знань, що вводяться у навчальний процес; переносити вміння робити з додатковими джерелами на самостійну роботу з навчальною літературою; використовувати вміння попередніх рівнів у роботі з самоосвіти.

Отже, підтримка читання – це стратегічно важливий елемент культури, інструмент підвищення інтелектуального потенціалу нації, творчого розвитку особистостей та соціальної активності українського суспільства.

Сучасний навчально-виховний процес спрямований на виховання учня – суб’єкта культури і власної життєтворчості. Школа, учитель, класний керівник мають забезпечити духовний розвиток і саморозвиток особистості, навчити вихованців мистецтву творити себе і своє життя.

Велику роль у цьому процесі відіграє книга. Тому пропаганда читання, виховання інформаційно-бібліографічної та читацької культури, формування вміння користуватися бібліотекою, її послугами, книгою, довідковим апаратом, розвиток пізнавальних інтересів – пріоритетні напрямки спільної діяльності педагогів, бібліотеки, батьків.


Розділ IІІ. Творчий проект як елемент інноваційної дільності інформаційно-бібліотечного центру

У нинішньому навчальному році система виховної роботи нашого закладу зосереджена на проектній діяльності.

Поряд з традиційними методами бібліотечної роботи широко впроваджуємо інноваційні технології, в тому числі проекти, що відкривають нові можливості для заохочення дітей до читання, посилюють  інтерес до книги, привертають увагу до серйозної літератури, активізують сімейне читання, розвивають творче, продуктивне мислення, вчать культури спілкування, поліпшують міжособистісні взаємини.

Проектна діяльність – це навчально-пізнавальна, творча або ігрова діяльність учнів, що мають спільну мету, узгоджені методи, способи діяльності і наперед визначені уявлення про продукт діяльності. Її особливість ще й у тому, що діти самі вибирають проблему, яка їх цікавить, джерела інформації і способи їх вирішення. Перед кожною зустріччю з читачами завжди шукаємо відповіді на «вічні» запитання: як побудувати роботу так, щоб зацікавити дитину, викликати в неї прагнення читати, знаходити відповіді на питання, які хвилюють, саме в книгах.

Інформаційно-бібліотечним центром було розроблено учнівсько-педагогічний проект «Читання книжок – секрет успішної нації», девізом якого стали слова В.О. Сухомлинського: «Школа повинна бути царством книжки». До проекту залучені класні керівники, вихователі, учні шостих класів, керівники гуртків, батьки вихованців.

Проект орієнтований на самостійну діяльність читачів – індивідуальну, парну, групову, яку школярі виконують протягом відповідного проміжку часу.

Це вимагає від інформаційно-бібліотечного центру створення умов для розширення пізнавальних інтересів дітей, можливості їх самоосвіти в процесі практичного застосування знань. Бібліотекар стає ініціатором цікавих починань і стимулює самостійну активність читачів. У певному розумінні працівник інформаційно-бібліотечного центру мусить  стати педагогом «широкого профілю», виступаючи в різних ролях:

  • дослідника: виявляє проблему, піддає її науковому вивченню, методом спостереження, анкетування виявляє обдарованих дітей;
  • експериментатора: проводить наукове дослідження;
  • ентузіаста: підвищує мотивацію учнів-читачів, підтримуючи, заохочуючи і направляючи їх шляхом досягнення мети;
  • спеціаліста: володіє знаннями і уміннями в декількох галузях;
  • консультанта: організовує доступ до інформаційних ресурсів;
  • координатора всього групового процесу;
  • експерта: дає чіткий аналіз результатів виконання проекту.

Проект, який був представлений, виявився творчим, життєздатним, ефективним і потрібним у навчально-виховному процесі школи. Оцінюючи його результати, спільно прийшли до висновку, що метод проектної діяльності в умовах інформаційно-бібліотечного центру сприяє:

  • збільшенню пізнавальної активності читачів;
  • розкриттю творчого потенціалу;
  • формуванню самостійності й відповідальності;
  • стимулюванню самореалізації;
  • покращенню якості знань;
  • підвищенню мотивації учнів до читання;
  • створенню умов для відносин співпраці між бібліотекарем, учителем і учнями;
  • переконанню, що друковану книгу не замінять ніякі електронні носії, а бібліотекаря – комп’ютери.

Отже, інформаційно-бібліотечний центр може й повинен виступати рівноправним суб’єктом взаємодії в проектній діяльності, тому що без інформаційної підтримки жоден проект не може відбутися. Адже наших читачів сьогодні приваблює не тільки книговидача, можливість попрацювати з літературою в читальному залі, виставки, бесіди, огляди, але й отримання підбірки необхідних посилань в мережі Інтернет, копії статей, фрагментів книг, інформації про публікації в періодичній пресі, можливість працювати з електронними підручниками і ресурсами Інтернету.

Таким чином, спільна проектна діяльність – це один із каталізаторів процесу втілення інноваційних технологій у роботі інформаційно-бібліотечного центру, який по-новому дозволяє відчути себе в якості ключових суб’єктів усім учасникам проекту, дає можливість проявити й розвинути свої творчі можливості й компетентності.


Розділ ІV. Роль читання в соціалізації вихованців

У 2009 році на базі нашого закладу розпочато експериментальну діяльність Всеукраїнського рівня з теми «Соціалізація особистості дитини в умовах реформованої спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернату». Нині вона знаходиться на заключному, підсумковому етапі. Інформаційно-бібліотечний центр усі ці роки брав безпосередню участь у реалізації заходів у рамках експерименту.

Відомо, що читання є одним з найважливіших засобів успішної соціалізації особистості. Саме в цьому полягає цінність читання для суспільства та держави: завдяки читанню засвоюються базові цінності, формується суспільно корисна особистість. Фахівці з різних галузей знань (психологи, педагоги, соціологи, криміналісти) довели, що  людина, яка не читає, – це не тільки перешкода на шляху до соціально-успішної реалізації особистості, а й великий ризик для суспільства. Соціалізуюча функція читання сприяє зниженню напруги в суспільстві, пом’якшенню суспільного клімату, формуванню толерантності.

Це, у свою чергу, потребує  і від бібліотечних працівників переглянути традиційні підходи до процесу соціалізації дитини та учнівської молоді. Реалії сьогодення вимагають від системи освіти таких підходів, за яких би здійснювалося формування цілісної особистості, котра володіє низкою компетенцій, необхідних для життя в умовах постійних змін.

На нашу думку, найефективніше цього можна досягти за допомогою  читання, метою якого є формування читацької компетентності вихованців. У цьому процесі  відбувається становлення читача, що здатний до самостійної читацької, творчої діяльності, здійснюється його мовленнєвий, літературний, інтелектуальний розвиток, формуються морально-естетичні уявлення й поняття, збагачуються почуття, виховується потреба в систематичному читанні.

Адже під час читання формуються  такі соціокультурні компетенції:

  • визначення змісту книги з її елементами;
  • самостійне читання книг;
  • постійне збагачення життєвого досвіду;
  • вирішення практичних завдань за допомогою спостережень, порівнянь, пошуку нового у словниках.

Читання художніх творів, у яких розкривається внутрішній світ переживань, думок, мрій людини, розширює життєвий досвід, сприяє усвідомленню ними цінностей, норм поведінки, які підтримуються суспільством. В.О. Сухомлинський писав,  що це  зміцнює «природне бажання дитини ставати кращою».

Вплив літератури на формування особистості як фактора її соціалізації залежить від вікових особливостей, психічного стану, провідного типу художньо-естетичної діяльності людини.

Молодший шкільний вік визначається у психолого-педагогічній літературі як вік, коли активно набувається емпіричний досвід та емоційно-чутливе ставлення до навколишньої дійсності. У цей період духовний світ дитини формується завдяки активізації її емоцій та почуттів.  У молодшому шкільному віці прагнення дітей до читання викликане більшою мірою інтересом, ніж необхідністю, тобто читають вони не лише те, що передбачено програмою, а й те, що подобається їм самим. З часом стимул зміниться в сторону обов’язкового списку літератури, але в молодших класах діти керуються власними уподобаннями, а також порадами батьків і друзів.

Оскільки найчастіше прилучення дітей до світу книг починають із казок, які читають їм вголос, любов до них зберігається і в початковій школі. Але якщо у малюків у пріоритеті казки про тварин, то в молодшому шкільному віці їм на зміну приходять казки чарівні й повчально-побутові. Діти із задоволенням читають не тільки українські казки, а й казки інших народів, а також літературні казки українських і зарубіжних письменників. У початковій школі дітям цікаво читати про самих себе, тобто про таких же хлопчиків і дівчаток. Тому ми вивчаємо ці уподобання і радитимо  дитині обрати необхідну книжку.

У початкових класах інтереси школярів досить обширні. Вони люблять читати книги про природу, рослини і тварин, адаптовані міфи і легенди Давньої Греції та Стародавнього Риму, релігійні сказання («Дитяча Біблія», «Коран для дітей») та багато іншого.

Особливу цінність для дітей молодшого шкільного віку представляють різні енциклопедії, в тому числі тематичні, оскільки містять необхідний обсяг інформації, викладеної в доступній форм. У нашій шкільній бібліотеці різних енциклопедій є в достатній кількості.

Як і раніше є актуальними дитячі журнали: «Пізнайко», «Барвінок», «Крилаті», «Зайчик», «Веселі картинки», «Малятко», «Куля», «Яблунька», «Кузя»,  які  діти читають із задоволенням.

Важливою психолого-педагогічною характеристикою дітей середнього шкільного віку є яскравий вияв предметно-образної інтерпретації, яка починає переважати над емоційністю сприйняття. Процеси соціалізації відбуваються за рахунок інтенсивного морального формування особистості. Зважаючи на особливості дітей цього періоду, в інформаційно-бібліотечному центрі  розроблено список літератури, яка необхідна для читання. Відомо, що успішне навчання в середніх і старших класах залежить насамперед від уміння свідомо і вдумливо читати.

Для вихованців середньої ланки в бібліотеці є такі журнали, які користуються попитом: «Весела перерва», «Паросток», «Джміль», «Бедрик», «Колосок», «Професор Крейд», «Мудрагелик», «Казкові кросворди».

Серед зарубіжних авторів діти вибирають книги А. Ліндгрен «Малюк і Карлсон», «Все про Мадікен», «Ми всі з Бюллербю», «Пеппі Довгапанчоха»,  Л. Керолла «Аліса в країні чудес», Д. Роулінг (серія про Гаррі Поттера), а також романи Марка Твена і Жюля Верна.

Процес соціалізації за допомогою книги цікаво відбувається у дітей підліткового віку. Увага підлітків починає зосереджуватися на внутрішньому житті людини, вони прагнуть усвідомити вчинки героїв, дати їм свою оцінку і дізнатися, що про це думають однокласники.

Для того, щоб довести, як читання впливає на процес соціалізації, були проведені опитування серед учнів 7-8 класів (98 вихованців). Були поставлені такі питання:

  • Чи любите ви читати?
  • Яку літературу ви читаєте?
  • Починаючи читати, чи маєте ви чіткі цілі і мету?
  • Чи вдається вам повністю зосередитися на тому, що ви читаєте?
  • Чи повертаєтесь ви ще раз до прочитаного?
  • Чи виникають у вас образні уявлення того, про що ви читаєте?
  • Які необхідні для вас знання ви отримуєте під час читання?
  • Який досвід ви отримуєте в процесі читання?
  • Що вам дає читання?

Аналізуючи  отримані результати, їх можна умовно поділити на 5 напрямків дослідження із виявлення:

  • читацької зацікавленості;
  • переваг у виборі літератури;
  • мотивації до читання;
  • сприймання і усвідомлення прочитаного;
  • розуміння користі читання.

Було виявлено наступне: 62% опитаних дітей виявляють читацький інтерес, а 38% так чи інакше стикаються з проблемою, що змушені читати. Але радує те, що не виявилося жодної дитини, яка не читає взагалі. Найпопулярнішими у підлітків є підручники і журнали (31%), далі йде художня література (21 %), науково-популярна (10%). Лише 28% дітей мають чітку мету, коли починають читати.  57 %  вихованців дуже добре розуміють те, що вони читають. І лише 5% опитуваних не усвідомлюють користі від читання.

Отже, виходячи із отриманих даних, можна зробити висновок, що все-таки читання для дітей підліткового віку є важливим і найпоширенішим засобом соціалізації. Сучасним школярам  притаманні роздуми про світ і про своє місце  в ньому, тим більше, що у певний період відкриваються розбіжності книжкових і реальних істин. Цей період є періодом швидкого «зараження» новими ідеями, періодом швидкої зміни почуттів, настроїв, думок, захоплень, періодом інтересу до власної особистості, пошуку ідеалів, сенсу життя. Вплив книги на соціалізацію дитини в цей період здійснюється через формування духовних потреб. Освітньо-розвивальна та ціннісно-виховна функція літератури набувають у свідомості дитини інтегративного значення, цілісність пізнання дає змогу подолати суперечності вікових особливостей.

Період активної соціалізації найбільш очевидно виявляється в старшому шкільному віці. Формуються індивідуально-особистісні потреби, форма поведінки стає засобом самовираження, самоствердження. Зростає значення книги, вона все більше впливає на активізацію та соціалізацію особистості на якісно-новому понятійному й чуттєвому рівнях; динамічно формується певний соціальний тип особистості.

Саме книги сприяють набуттю дитиною соціальних навичок і поведінки, в  ході чого формуються найбільш загальні риси особистості.

Щоб досягти в цьому плані результатів, шукаємо такі підходи до дитини, які б збудили інтерес до книги в сучасного учня, який часто не хоче читати, мало знайомий з бібліотекою, а комп’ютер використовує лише для ігор.

У бібліотечно-інформаційному центрі нашого закладу вихованці мають можливість, окрім літератури, працювати з періодичною пресою, з такими журналами, як: «ЗІН», «Однокласник», «Веселі уроки», «Задавака», «Світ дитини», користуватися мережею Інтернет.

Можна з упевненістю сказати, що читання – це не просто процес отримання інформації, а фактор, який формує особистість і пробуджує її особистісний потенціал. Більше того, процес соціалізації, який буде проходити поза рамками процесу читання, на нашу думку, буде неповноцінним і не дозволить дитині адекватно сприймати навколишній світ і реагувати на нього. Тому робота щодо популяризації книги і читання – це основна орієнтація на формування нової людини, людини майбутнього.


Висновки

Головними завданнями освіти в Україні є виховання громадянина України, формування соціально зрілої, працелюбної, творчої особистості, якій притаманне почуття власної гідності, повага до прав і свобод людини, свідоме ставлення до обов’язків людини і громадянина, гордість за свою Батьківщину, здатність до саморозуміння й самовдосконалення, активної участі у соціальному житті країни. У формуванні означених важливих якостей, розвитку соціальної компетентності, вихованні особистості громадянина сучасної демократичної держави важливе місце займає середовище – все те, що оточує дитину від народження. На концептуальному рівні державою визначено суспільно важливе завдання для освітян – забезпечити розбудову такого освітнього простору, у якому особистість з раннього дитинства усвідомлювала б свою суспільну значущість і через систему ціннісних ставлень набувала досвіду взаємодії з соціумом.

З огляду на вищесказане, стає зрозумілим, що роль інформаційно-бібліотечного центру і бібліотекаря набуває нових граней. В умовах реформування сучасної школи змінюється ставлення  до професії бібліотекаря, який сьогодні – і педагог, і вихователь, і психолог. Для учнів бібліотека – це простір де можна разом читати, навчатися, спілкуватися, дружити. А для педагогів – це кабінет духовного розвантаження, в якому можна отримати не тільки потрібну інформацію, а й зарядитися позитивною енергією на весь трудовий день.

Основне завдання шкільної бібліотеки – бути завжди на вістрі подій, всебічно сприяти формуванню інформаційної культури та культури читання школярів, підвищенню методичної майстерності вчителів шляхом пропаганди літератури та інформації про неї.

Доводимо дітям, що читання може приносити  естетичну насолоду, що спілкування з книгою розкриває широкі горизонти перед дитиною, сприяє саморозвитку особистості. Як неможливо уявити собі навчального закладу без книги, так не можна уявити його без інформаційно-бібліотечного центру. «Гарна бібліотека є книжковим відображенням Всесвіту», – говорив відомий вчений-бібліотекознавець М. Рубакін. Тож слід пам’ятати, що  ми ніби даруємо їй Всесвіт,  відчиняючи  перед дитиною двері бібліотеки,. Та все ж розуміємо, що для цього лише відчинити  їх – мало. Треба наполегливо працювати, щоб за допомогою книги сприяти духовному зростанню дитини, формувати у неї почуття патріотизму, готувати дітей до їхнього входження у сучасний світ, впливати на розумові здібності підростаючого покоління.

Отже, для підтримки й розвитку читання необхідно:

  • Стимулювати читацьку активність шляхом проведення різних заходів.
  • Рекламувати в інформаційно-бібліотечному центрі, в місцевих засобах масової інформації читання як позитивно необхідний процес, як символ успішності особистості.
  • Створювати соціальну рекламу , адресовану всім віковим категоріям і формувати в них моду на читання.
  • Використовувати досвід інших бібліотек і інформаційно-бібліотечних центрів у просуванні читання.
  • Втілювати в практику роботи інноваційні форми і методи популяризації книги, спрямовані на підвищення якості читання.
  • Активно інформувати педагогічний колектив про новинки вітчизняної і зарубіжної літератури.
  • Популяризувати традиції сімейного читання.
  • Пропагувати творчість митців рідного краю.
  • Розробляти і впроваджувати цільові комплексні програми і інноваційні проекти на підтримку читання , в тому числі ті, які передбачають використання сучасних технологій.
  • Приділяти особливу увагу розвитку літературної творчості вихованців.
  • Підвищувати власну кваліфікацію, поглиблювати знання, необхідні для просування книги і читання.


Список використаних джерел

 

  1. Анісімова В. Л. Шляхи формування в учнів позитивної мотивації до навчання / В. Л. Анісімова // Шкільний бібліотекар. – 2011. – № 8. – С. 8–10.
  2. Борисова О. Є. Компетентний читач – який він? / О. Є. Борисова // Шкільний бібліотекар. – 2011. – № 7. – С. 2–4.
  3. Васильєва Н. В. Методичні рекомендації до роботи з книгою / Н. В. Васильєва // Шкільна бібліотека. – 2016. – № 7. – С. 27–29.
  4. Виговська О. Л. Бібліотека для всіх, бібліотека для кожного / О. Л. Виговська // Шкільний бібліотекар. – 2016. – № 12. – С. 3–6.
  5. Волобуєва Л. М. Сучасний учень і культура читання / Л. М. Волобуєва // Управління школою. – 2010. – № 10. – С. 16–20.
  6. Гаркуша В. В. Інформаційні технології в бібліотеці / В. В. Гаркуша // Шкільний бібліотекар. – 2011. – № 1. – С. 15–17.
  7. Гичка І. І. Книжка – лікар / І. І. Гичка // Шкільна бібліотека. – 2012. – № 1. – С. 90.
  8. Давидова Л. Книга в образотворчому мистецтві /Л. Давидова // – Шкільний бібліотекар. – 2016. – № 8. – С. 29–36.
  9. Жигунова Л. І. Організація масової роботи шкільних бібліотек / Л. І. Жигунова // Шкільна бібліотека. – 2015. – № 8. – С. 26–29.
  10. Копач Г. С. Виховання у дітей інтересу до читання / Г. С. Копач // Шкільний бібліотекар. – 2011.– № 2. – С. 2–5.
  11. Кузьмінова О. В. Формування читацької компетентності учнів через удосконалення техніки читання [Електронний ресурс] / Олександра Вікторівна Кузьмінова // Osvita.ua. Форум «Урок». – Текст. дані. – Режим доступу: http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/30455/, вільний (перевірено: 16.11.2016). – Заголовок з екрана.
  12. Кухаренко Т. Л. Метод проектів у формуванні компетентного користувача бібліотеки / О. Є. Борисова // Шкільний бібліотекар. – 2016. – № 7. – С. 2–4.
  13. Куца Т. І Інноваційні форми роботи шкільної бібліотеки з читачами [Електронний ресурс] / Т. І. Куца // Нижньосірогозька ЗОШ І-ІІІ ступенів Нижньосірогозької районної ради Херсонської області : сайт. – Текст. дані. – Режим доступу: http://www.nsirogozy-zosh.edukit.kherson.ua/biblioteka/ bibliotekar-bibliotekaryu_dosvid_kucoi_t_i/innovacijni_formi_roboti_shkiljnoi_ biblioteki_z_chitachami/, вільний (перевірено: 16.11.2016). – Заголовок з екрана.
  14. Лахнова Р. Л. Життя для книги і для читача / Р. І. Лахнова // Шкільна бібліотека. – 2015. – № 8. – С. 20–22.
  15. Мельничук І. О. Шкільна бібліотека та інноваційні технології / І. О. Мельничук // Шкільний бібліотекар. – 2010. – Пілотний випуск. – С. 17–19.
  16. Пірус Т. П. Як подружити дитину з книгою / Т. П. Пірус // Шкільна бібліотека. – 2015. – № 9.– С. 3–49
  17. Пикало В. В. Технології масової роботи шкільної бібліотеки / В.В.Пикало // Шкільна бібліотека. – 2008. – № 10. – С. 69–70.
  18. Соколовська В. В. Вплив читання на життя школяра / В. В. Соколовська // Шкільний бібліотекар. – 2011. – № 7. – С. 8–9.
  19. Утянська Т. С. Формування і розвиток читацької компетентності школярів / Т. С. Утянська // Шкільний бібліотекар. – Пілотний випуск. – 2012. – С. 20–22. – Існує електрон. версія. – Режим доступу: http://bibliotekar.at.ua/44-0-16244.pdf, вільний (дата звернення: 16.11.2016). – Заголовок з екрана.
  20. Чічкан Т. М.. Виховуємо любов до читання / Т. М. Чічкан // Шкільна бібліотека. – 2012. – № 5. – С. 87–89.
  21. Чорномазова В. А. Діяльність бібліотеки на підтримку читання / В. А. Чорномазова // Шкільна бібліотека. – 2009 – № 9. – С. 74–76.
  22. Шамрай Л. Є. Бібліотека XXІ століття / Л. Є. Шамрай // Шкільна бібліотека. – 2015. – № 11. – С. 42–43.
  23. Шлапак Н. М. Зазирнемо у читацький формуляр / Н. М. Шлапак // Шкільна бібліотека. – 2012. – №1. – С. 91–92.