Пам’ять. Це не просто частина історії. Пам’ять – це наша совість, біль, наша гордість. Що пам’ятаємо ми про Другу світову? Кадри з фільмів, оповідання, історичні записи, хроніки… Це те, з чого ми формуємо наші враження про ті жахливі роки. Нелегке наше сьогодення не може заступити радості приходу весни, а разом з нею і Дня Перемоги. Цей день залишиться для нас завжди затьмареним від гіркоти втрат і осяяний сонцем Перемоги. Його наближували, як могли, люди, котрим було дуже нелегко в ті воєнні роки і яким найважче сьогодні. У довічному боргу наше покоління і перед тими ветеранами війни, кому пощастило пройти через чорнило битв і дожити до світлого Дня Перемоги. Мільйонам людей назавжди врізався в пам’ять перший день війни. Вторгнення Червоної армії 17 вересня 1939 року на землі Західної України і та страшна неділя 22 червня 1941 року, коли фашистська Німеччина вдерлася на землю Східної України, обернулися довгими роками страждань. В жахіття війни було втягнуто 67 держав, 80% населення земної кулі. Друга Світова тривала довгих б років. Вона пронеслася над величезними територіями Європи, Азії й Африки, охопила простори всіх океанів. У цій війні загинуло близько 60 млн осіб, не говорячи вже про поранених і тих, хто пропав безвісти. Такого всенародного героїзму не міг передбачити Гітлер. Незважаючи на люті атаки фашистських військ, на жорстокий голод і холод, хвороби і смерть, люди вистояли і перемогли. 1 травня 1945 року над рейхстагом піднявся прапор Перемоги. 8 травня в Берліні підписана повна капітуляція фашистської Німеччини. 9 травня було надано салют Перемоги. Люди старшого покоління пам’ятають: травень того незабутнього 45-го був напрочуд теплим і сонячним. Це була радість зі сльозами на очах. Війна нагадує про себе тисячами обелісків і братських могил. Вони – святиня нашої пам’яті. Сьогодні на Сході України знову йдуть військові дії. Там вирішується доля і майбутнє нашої держави. Тому наш обов’язок не тільки в свята згадувати, а кожен день пам’ятати про усіх, хто кував перемогу. Перед усіма, хто не повернувся з війни, рядовими та командирами, жінками та дітьми схиляємо голови, та дякуємо за мирне небо, за життя, за вільну Батьківщину.