80-річчя створення Української повстанської армії
Сьогодні, коли Україна відстоює незалежність у повномасштабній війні з російською федерацією, обидві пам’ятні дати тісно переплітаються. Їх поєднують боротьба за державність проти московського режиму і тяглість військових традицій.
Для українців сьогодні слова «захисник» і «захисниця» – не формальність чи красива фраза. Розпочата росією війна у 2014-му, а потім і повномасштабне вторгнення спонукали сотні тисяч українців узяти до рук зброю і стати захисниками. Водночас цей феномен не є виключно сучасним явищем. Ми маємо приклади з нашого минулого, коли українці масово підіймалися на збройну боротьбу за право на свободу та ідентичність. Один із таких прикладів – історія Української повстанської армії. Ця військово-політична формація українського національно-визвольного руху прагнула відновити українську державність у час, коли світ був охоплений Другою світовою війною, а на землях України два тоталітарні режими – комуністичний і нацистський – коїли масові злочини.
Українська повстанська армія була створена в 1942 році. Вона діяла під час Другої світової війни, воюючи спершу з німецькою окупаційною армією. А коли нацистський режим був знищений та засуджений, УПА продовжила боротьбу проти ще одного тоталітарного режиму – комуністичного. Під час Другої світової війни повстанське підпілля діяло в усіх регіонах України – від Галичини до Криму і Донеччини. Сьогодні Збройні сили України воюють із тим же ворогом, з яким вела боротьбу УПА. Століттями в росії, попри декларативну зміну вивісок, відроджується політичний режим, який за своєю суттю є імперським, авторитарним і нацистським.
Взаємозв’язок між різними поколіннями борців за Україну проявляється також у спадковості військових традицій. Зокрема, гасло «Слава Україні!» у 2018 році стало офіційним військовим вітанням. А пісня «Зродились ми великої години», яка з 1932 року була гімном ОУН, – тепер марш українського війська.
Війна третього тисячоліття, у яку нас втягнула спотворена дикунськими амбіціями сусідня держава, має врешті завершитися перемогою високорозвинених демократій над недолугим тоталітарним режимом. Ми не дозволимо державі-терористу досягнути успіху у її підлих намірах на нашій землі, ми не боїмося , не відступимо , не віддамо і не пробачимо ; кожен загиблий Герой і мирний житель не буде забутий, жодне злодіяння ворога не залишиться безкарним.