21 лютого представники всіх націй і народностей світу відзначають Міжнародний день рідної мови. Свято було започатковано в листопаді 1999 року на тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО в Парижі.
Мова — це історія народу, його світогляд. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу. Українська поетеса Ліна Костенко влучно зауважила: «Нації вмирають не від інфаркту, спочатку їм відбирає мову».
У нашому ліцеї вчителями української мови та літератури було підготовлено і проведено ряд заходів, присвячених Міжнародному дню рідної мови. До цієї акції підключились і бібліотекарі. Зокрема, в інформаційно-бібліотечному центрі було оформлено святкову книжкову виставку «О, рідне слово – пам’яті спасенність», представлену розмаїттям мовознавчих видань, словників, довідників, збірників, рядом публіцистичних статей у періодиці, які присвячені рідній мові, підбірками поетичних творів, афоризмів, крилатих висловів, віршів про мову.
День розпочався українськими музичними акордами в коридорах школи. На фоні чудової музики відбувалась презентація «Мова кожного народу- жива схованка його духу».
Учні 6-А, 7-А, 8-А, 8-Б класів залюбки виконували різноманітні завдання фотоквесту. Ліцеїсти мали чудову нагоду не тільки проявити себе у фотосправі, а й поглибити знання з української мови й розвинути свій творчий потенціал.
Гарний настрій створювали і вишиванки, в які були одягнуті всі учасники заходу.
Десятикласники спробували свої сили в знанні рідної мови в грі «Мовний ревізор».
Організатор цього цікавого дійства – вчителька української мови та літератури Вікторія Михайлівна Гіль.
Ліцеїсти 9-Б класу разом з учителем Людмилою Зіновіївною Тарасюк взяли участь у мовному діалозі, переглянули відеопрезентацію «Серце нації б’ється у слові», здійснили невеликий екскурс в історію української мови, пригадали прислів ‘я, приказки, афоризми та крилаті вислови про мову. Міжнародний день рідної мови – свято, яке нагадує про право кожного розмовляти рідною мовою у своїй країні. “Вислів давньогрецького філософа Сократа “Заговори, щоб я тебе побачив” сьогодні є влучним пострілом перед російською навалою. Адже у воєнних умовах та жорстоких терористичних актах з боку рф українська мова стала ще й стратегічною зброєю, символом незламності та віри. За українську мову, національну ідентичність та право бути господарями на своїй землі борються зі зброєю в руках і гинуть кращі сини та доньки країни. Вони захистять і нашу землю, і нашу мову. Наше завдання – допомогти їм у цьому. Знати, берегти рідну мову – обов’язок кожної людини.
