Безпека стала одним із двадцяти пріоритетних напрямків, які Європейський Союз визначив як певний план дій в рамках ініціативи “Східне партнерство” на найближчі кілька років.
Ця визначена до 2020 року мета вже фактично досягнута в Україні, оскільки з 2009 року діє Угода про стратегічне співробітництво між Україною і Європолом, а з лютого 2017 року – Угода про співробітництво між Україною та Євроюстом (підписана 27 червня 2016 року), що створює рамки для посилення співробітництва у боротьбі з організованою злочинністю і тероризмом. Крім цього, досягненню визначеної цілі сприяє Консультативна місія ЄС в Україні, одним із пріоритетів якої є підвищення потенціалу держави із боротьби з організованою злочинністю.
Наступне завдання – “протидія нелегальній торгівлі зброєю” – Євросоюз пропонує країнам вирішити за рахунок схвалення операційного плану дій з обміну розвідувальними та оперативними даними щодо нелегальної торгівлі зброєю, визначення переліку індикаторів ризику стосовно потенційно небезпечного транспортування вогнепальної зброї та гарячих точок принаймні в двох країнах-партнерах, а також багатонаціональних спільних заходів ЄС і країн-партнерів.
Ці завдання є амбітними та актуальними для України, адже в ЄС зростає стурбованість перетворенням зони конфлікту на Донбасі на джерело нелегальної торгівлі зброї в Європі. Відповідно до статті 12 Угоди про асоціацію, Україна повинна однією з перших виконати це завдання, розробити й розпочати виконання операційного плану дій.
Важливе місце і для ЄС, і для “Східного партнерства” займає протидія кіберзлочинності. ЄС запропонував усім країнам-партнерам до 2020 року схвалити Стратегію або Плани дій щодо вирішення проблем із кіберзлочинністю, створити повноцінні діючі підрозділи по боротьбі з цим явищем та повністю імплементувати Будапештську Конвенцію з протидії кіберзлочинності.
Україна вже досягла зазначених цілей – Планом заходів на 2017 рік з реалізації Стратегії кібербезпеки України передбачено імплементацію Конвенції про кіберзлочинність і відповідної Директиви 2008/114/ЄК та наближення законодавства України до законодавства ЄС у цій сфері. В Україні діють Національний координаційний центр кібербезпеки в РНБОУ, Департамент кіберполіції Національної поліції України (з 2015р.), спеціалізований підрозділ з кібербезпеки СБУ і CERT-UA при Держспецзв’язку. Хоча у першій редакції Спільного робочого документа ЄС “протидія гібридним загрозам” не була відображена, але вже у нинішній редакції Євросоюз визначив відповідні цілі до 2020 року і зробив акцент на захист критичної інфраструктури та кібербезпеку. Для України ці сфери є вкрай важливими.
Також ЄС пропонує створити команди реагування на комп’ютерні надзвичайні події (CERT) та розвинуте співробітництво у міжнародному вимірі і з приватним сектором. Визначені ЄС завдання Україна вже виконала та, з метою розвитку міжнародного співробітництва, пропонує створити багатосторонній Центр кібербезпеки «Східного партнерства” з розміщенням його в Україні. Визначена як окрема ціль – “посилена здатність відповідати на регіональні хімічні, біологічні, радіобіологічні і ядерні інциденти” – є певним викликом для України, враховуючи низку кібератак на українські комп’ютерні мережі та терористично-диверсійних нападів на бази і склади.
Участь України в операціях, місіях і бойових підрозділах ЄС закріплена в Угоді про асоціацію (Стаття 10) та вже реалізовується,план дій в рамках ініціативи “Східне партнерство” на найближчі кілька років. адже українські військові вже долучались до операції ЄС “EU NAVFOR ATALANTA” (2014 р.) і бойових тактичних груп ЄС (2014 р. і 2016 р.). Згідно з рішенням ГШ ЗСУ, українські підрозділи залучатимуться до формування цих груп Євросоюзу у І півріччі 2018 року та у І півріччі 2020 року.
Важливе місце серед цілей «Східного партнерства” до 2020 року займає протидія надзвичайним ситуаціям, де ЄС визначив три ключові цілі: впровадження комплексної політики управління ризиками стихійних лих; тісна співпраця країн-партнерів з Механізмом цивільного захисту ЄС; схвалення стратегії зменшення ризику стихійних лих відповідно до Сендайської рамкової програми.
В Україні здійснюється комплексна оцінка ризиків стихійних лих силами створеної Робочої групи з оцінки ризиків катастроф (DRA), але комплексна політика управління ризиками ще має бути розроблена. Україна з 2008 року налагодила співпрацю з Механізмом цивільного захисту ЄС через відповідний Центр моніторингу та інформації ЄС.
Оскільки ЄС зосереджує зусилля на невійськових аспектах безпеки у регіоні “Східного партнерства” та, як визначено у Спільному робочому документі “Східне партнерство – 20 очікуваних досягнень до 2020 року”, фокусується переважно на сферах кіберзахисту, посилення стійкості суспільства, надзвичайних ситуацій, захисту критичної інфраструктури, протидії організованій злочинності та нелегальній торгівлі зброєю, то було б доцільно налагодити регулярні багатосторонні консультації на рівні рад національної безпеки з питань протидії гібридним, загрозам та реформування національних секторів безпеки задля підвищення здатності протистояти їм.